Проблема сучасності у драмі Миколи Куліша «Мина Мазайло»: бути чи не бути

Урок української літератури в 11 класі

Тема: Проблема сучасності у драмі Миколи Куліша «Мина Мазайло»: бути чи не бути                                  

            українській нації.

Мета: розкрити особливості художнього відтворення проблеми українізації; розвивати  

             навички аналізу драматичного твору,  характеристики головних героїв за   

             допомогою опорних схем; виховувати учнів у повазі й любові до рідної мови,

             зневазі до вульгарщини та безкультур’я.

Тип уроку: урок – дослідження.

Обладнання: портрет Миколи Куліша, роздатковий матеріал, опорні схеми.

Епіграф: Із прізвищами в нас – біда, та й годі!

                  Тож їх перероблять тепер у моді:

                 Якщо не Бережний, то Бережной,

                 То, мабуть, і Товстий, а не Толстой.

                                                               Борис Тен

Хід уроку

   І.Організаційна частина.

 Вступне слово вчителя.

  Пропоную Вам завітати до квартири міста Харкова 1928 року і підслухати розмову двох подруг Рини та Улі.

  Інсценізація(діалог Рини та Улі).

Рина. Ой, Улю, ой, тільки Улю, і тобі не сором! Я жду тебе , жду, жду! Нерви як не луснуть, серце знемоглося. Ти не можеш з’явить собі, що в нас у квартирі робиться! Це ти купила нові рукавички? За скільки?.. Що тільки, Улю, робиться! Братик мій Мокій уже збожеволів од своєї укрмови, ти розумієш?

  Уля і собі до люстра. Виглянулась. Примружила очі:

- За три сорок!

  Рина до люстра. Зробила трагічні очі:

- І, мабуть, уб’є папу. За три сорок? Дешево… Або папа його, бо вже третя лампочка перегоріла – так пише по-українському, цілу ніч пише, ти розумієш, навіть вірші пише!

  Уля повернулася од люстра:

- Що ти кажеш?

  Рина до люстра, перехрестилась:

-         От на! А папа не те що од Мокія укрмови слухати не хоче, а навпаки – наше малоросійське прізвище змінити хоче і вже напитує собі вчительку, щоб могла навчити його правильно говорити по-руському, наприклад, не «сапоги», а «спагі»…

Уля. – Так?

Рина. – А Мокій не тільки не зна про це, а навпаки – мріє, ти розумієш, мріє до нашого прізвища Мазайло додати ще Квач.

Уля. – Та що ти кажеш?

Рина. – А папа ще зранку пішов до загсу на вивідки, чи можна змінити прізвище і чи має він право заставити Мокія, ти розумієш? Мокій про це нічого не зна, розумієш? Мама пише секретного в цій справі листа до тьоті Моті в Курськ, щоб тьотя Мотя негайно, якнайскоріше приїхала. Розумієш тепер, що в нас у квартирі робиться?

   ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

  Справді, кожне прізвище – це ніби знак людський, це вірний друг людини протягом усього її життя. Тому кожне з них має свою історію виникнення, нерідко – історію його зміни, переміни, а то й перекручення.

  Оголошення теми і мети уроку.

    Як змінювали свої прізвища у період українізації? Які наслідки чекали після цього? Хто такий українофіл?

   Про ці та інші питання ми поговоримо з вами на сьогоднішньому уроці, який має назву «Проблема сучасності у драмі М. Куліша «Мина Мазайло»: бути чи не бути українській нації».

-         Яка ж мета нашого уроку?

Епіграфом до уроку стали рядки з поезії Бориса Тена (запис у зошит).

   ІІІ.Сприймання і засвоєння нових знань.

  Дійсно, кожне прізвище – це жива ниточка, що з’єднує його носія зі своїм та іншими народами, традиціями давніх зв’язків людей, їхньою мораллю.

  Сучасні українські прізвища почали виникати ще з 14 століття. Основою цих прізвищ ставали імена, назви професій, речей, занять. Це такі прізвища, як: Бондар, Коваль, Гончар. Але найкумедніші прізвища виникали за часів козаччини, які прикріплювалися козакам як прізвиська за їх вдачу чи характер: Неїжхліб, Панібудьласка, Убийвовк, Цьомко, Дармограй, Ловивітер.

  Звичайно, трапляються винятки, зустрічаються прізвища, які ображають гідність їх носіїв. У такому випадку закон передбачав право на заміну. З чимось подібним зіткнувся і сам Микола Куліш, створюючи драму «Мина Мазайло».

-         Який саме епізод вплинув на створення драми досліджувала група критиків.

  Робота в групах (3 групи мали випереджувальне завдання).

1.Критики. Свою драму письменник створив на реальному матеріалі, який дало йому спостереження над запровадженим у 20 – х роках процесом українізації. Дружина письменника у «Спогадах про Миколу Куліша» пише: «Ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншими там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу».

-         Як ви думаєте, якого жанру цей твір? Доведіть свою думку.

  Давайте перевіримо чи збігається ваша думка з думкою групи літературознавців, які досліджували це питання.

2.Літературознавці. В одному з інтерв’ю Лесь Курбас залишив свідчення, що Микола Куліш визначив цю п’єсу як комедію. Сам же Курбас був переконаний, що «Мина Мазайло» - це романтична комедія, адже тут переважає гротеск, образи загострені. У той же час сучасні українські літературознавці схиляються до іншої думки. Хоч у творі є багато комічних епізодів, використано чимало засобів сміху, все ж явна трагічність становища української мови й українського народу. З цієї точки зору «Мину Мазайла» доцільніше визначати як типову трагікомедію.

  Основною проблемою, яку порушує у своїй драмі Микола Куліш, є проблема українізації. Давайте звернемося до нашого «Довідкового бюро» і дізнаємось, з якими термінами вони нас познайомлять.

3.Виступ «Довідкового бюро». Ми досліджували слова: українізація, українофіл, українофоб. Пропонуємо вам дізнатися їх значення( терміни записані на дошці).

Українізація – тимчасова політика, здійснювана з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами поступок у вигляді запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя.

Українофіл – прихильник українців і всього українського.

Українофоб – зневажливе ставлення до української мови і всього українського.

-          То кого з дійових осіб ми назвемо українофілом? Чому?

-         А кого можна назвати українофобом?

  Зверніть увагу на дошку (на дошці записано слово суд).

Технологія «Асоціативний кущ».

-         Як ви думаєте, чи стосується це слово нашого уроку?

-         Які асоціації у вас викликає воно у вас?

                                                           вирок

                                      адвокати          СУД          суддя

                                                                  підсудний

-         Кого  ми могли б з вами засудити?  (Мину Мазайла).

Тож давайте розіграємо з вами елементи суду, засуджуючи Мину Мазайла.

Рольова гра «Судовий процес» (працюємо в групах: прокурори, свідки, адвокати).

Введіть підсудного. Суд іде. Сьогодні розглядається справа по обвинуваченні Мини Мазайла, який змінив своє прізвище на Мазєнін.

 

Слово надається прокурору.

1.Прокурор. Ми вважаємо, що Мина Мазайло винен, бо скоїв злочин, змінюючи своє прізвище. Адже робив це незважаючи на українізацію.

Дякую, обвинувачення зрозуміле. Що ви скажете на свій захист підсудний?

Підсудний. Я, Мина Мазайло, вважаю, що я не винен, бо мав повне право змінити прізвище. Адже «23 роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті – Мазайло!..»

 Дякую, ваша позиція зрозуміла. Слово надається адвокату.

2. Адвокат. Ми вважаємо,що підсудний мав право змінити прізвище, оскільки на той час дозволяли це робити. Тим паче підсудний дуже натерпівся через нього.  « Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! За репетитора не брали – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!» Отже, це прізвище Мазайло приносило підсудному самі нещастя.

Підсудний. «Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і  не давати мені ходу на вищі посади».

Дякую. Слово надається прокурору.

Прокурор. Можна допросити свідків?

Будь ласка. Запрошуємо дружину.

Прокурор. Чи підтримували ви чоловіка у його діях по зміні прізвища?

Дружина Лина. Звичайно, бо він «мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова, чом не сказав?» А тепер я хочу змінити прізвище.

Прокурор. Чи впізнаєте ви даний папірець? Зачитую телеграму. «Курськ, Корєнний, 36. Катастрофа. Мока українець. Приїзди. Лина. Негайно приїзди».

Дружина. Так, це я відправила до сестри Моті.

Прокурор. Отже, вона теж є прихильницею зміни прізвища. Запрошуємо тьотю Мотю з Курська.

Тьотя Мотя. «Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте… Так от вони хто, ваші українці! Тепер я розумію, що таке українська мова. Розумію. Австріяцька видумка, так?»

Прокурор. Ви теж проти українців?

Тьотя Мотя. «Я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Та в «Днях Турбіних» Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна… СРСР».

Прокурор. Дякую, зрозуміло, що підсудний не лише сам був проти всього українського, а й переманював на свій бік і усіх родичів, і тому ми вважаємо, що він винен, оскільки противився українізації. У мене все.

Суддя. Суд зважив усі «за і проти» і виносить вирок: звільнити з посади службовця управління Донвугілля за систематичний і зловмисний опір українізації Мину Мазайла-Мазєніна.

 

Отже, за допомогою уявного суду ми змогли коротенько розглянути сюжет драми. Але названо було не всіх дійових осіб. Отож маєте завдання відповідно до ваших груп.

Технологія «Мозковий штурм».

Завдання

Для 1 групи. Написати прихильників українізації. Усно довести.

Для 2 групи. Написати супротивників українізації. Усно довести

Для 3 групи. Чи є позитивні герої у драмі?(усно довести свою думку).

   А зараз ми перевіримо, як ви зрозуміли характери героїв твору. Для цього пропоную кожній групі синонімічні прислів’я.

 

 

«Вкажи характер героя»

   Завдання: погрупувати в синонімічні ряди прислів’я, характер якої дійової особи вони відображають.

1)    Хотів минути пень, та й наїхав на колоду.

2)    Ні риба, ні м'ясо – і в раки не годиться.

3)    Ні сюди Микита, ні туди Микита.

4)    От що вийшло: ні тарантас, ні дишло.

5)    На цій далеко не поїдеш – де сядеш, там і злізеш!

6)    Хоч кілка на голові теши, а він своє.

7)    Ворона за море літала, а розуму не набрала.

8)    Молодець проти овець, а проти баранця й сам як вівця.

9)    Що на умі, те й на язиці.

Випереджувальне завдання

  Додому вам було випереджувальне завдання: скласти опорну схему до комедії «Мина Мазайло». Зробіть презентацію своїх опорних схем.

   ІV. Закріплення вивченого.

  Дякую, молодці, а зараз ми перевіримо чи усвідомлено ви читали твір за допомогою «Літературного диктанту».

  

Літературний диктант

1.     У кого просить допомоги Рина, щоб брат залишив думки про українізацію? (у Улі)

2.     Що означає українське слово «бразолійний»? (темно-синій)

3.     Кого можна назвати українофілом? (Мокія)

4.     Звідки дізналася про «катастрофу» тітка? (з телеграми)

5.     Кого можна назвати українофобом? (тьотю Мотю)

6.     Хто погоджується з думкою, що не потрібно змінювати прізвище? (дядько Тарас)

7.     Хто ввижається Мині після слів дядька Тараса, щоб він пригадав прадідів? (пращур козак, прадід чумак Василь, селянин дід Авив)

8.     За якої умови погоджується дядько Тарас на зміну прізвища? (якщо залишать корінь маз).

9.     Кому належать слова: «Ви йому потрібна не на коханнячко, а на те, щоб робити на вас українізацію»? (Лині, дружині Мазайла)

10.        Хто вигадав нове російське прізвище? (Рина)

11.        Куди поклали газету з статтею про зміну прізвища? (в рамку)

12.        Що вирішила комісія в справах українізації зробити за зміну прізвища? (звільнити з посади)

  Обміняйтеся зошитами і виконаємо взаємоперевірку.

Пам’ятаєте,що перш ніж вигадати прізвище Мазєнін, дійові особи мали декілька своїх варіантів. Як ви запам’ятали, хто і яке прізвище пропонував, ми перевіримо за допомогою технології «Два – чотири – усі разом».

Завдання: знайти відповідність між прізвищем і людиною, що пропонувала його. Працюєте групами.

Зайломаз                                            Мазайлиха

Мазеленський                               дядько Тарас

Де Мазе                                  Баронова- Козино

Рамзес                                                          Рина

Мазєнін                                                        Рина 

Поки дане завдання виконують всі учні, мала група «Дослідники поезії»   мають завдання: написати «Сенкан». Пам’ятка створення сенкана допоможе вам. 

Пам’ятка до складання сенкана

Сенкан – це неримований вірш, що складається з 5-ти рядків, мета якого – спонукати учня до розмірковування над темою.

Правила складання сенкана

1-й рядок – одне слово (іменник), у якому розкрита суть теми.

2-й рядок – опис теми, який складається з 2-х слів (2 прикметники).

3-й рядок – визначає дію, пов’язану з темою (3 дієслова).

4-й рядок – фраза з 4-х слів, яка виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5-й рядок – одне слово (іменник), сутність теми, висновок.

  Читаючи комедію, ви, мабуть, звернули увагу на мову твору.

-         Чим багатий твір? (суржиком)

-         Що означає слово «суржик»?

-         Поміркуйте, чи можна даний твір перекласти іншою мовою?

Звичайно, ні, втратиться зміст, не буде зрозумілим обґрунтування українських та російських слів.

Висновок. Автор поставив у п’єсі важливе для України питання: бути чи не бути українській нації? Тому немає нічого дивного, що для тогочасної влади цей твір виявився небезпечним, і як наслідок – він був заборонений, а сам драматург – звинувачений у буржуазному націоналізмі і страчений.

-         Чи актуальною залишається проблема української мови у даний час?

Зрозуміло, що кожна людина буде називатися справжнім громадянином, коли вона буде розмовляти рідною мовою, любити свою Батьківщину.

Тому хочеться згадати рядки з поезії Дмитра Білоуса:

Коли забув ти рідну мову –

Яка б та мова не була –

Ти втратив корінь і основу,

Ти обчухрав себе дотла.

 

 V.Оцінювання.

Хочеться почути ваші думки про роль української мови у наш час, про людей, яких можна назвати патріотами рідної землі. Тому ваше домашнє завдання написати твір-роздум.

   VІ. Домашнє завдання.

Твір-роздум на тему: «Настане час, коли в кожній родині будуть спілкуватися українською мовою».