Фразеологія – це скарбниця народної мудрості

Тема. Фразеологія – це скарбниця народної мудрості

Мета: поглибити й узагальнити знання учнів з української фразеології, збагатити словниковий запас дітей; розкривати творчі здібності та вміння пояснювати фразеологізми; виховувати повагу до традицій українського народу.

Обладнання: плакати «Вікно української хати», «Промінці довідкового бюро», соняшники з завданнями, малюнки-фразеологізми, «Старовинна грамота».

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів.

    1.Організаційний момент.

    2.Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя

    Доброго дня, діти, шановні гості! Сьогодні ми завітаємо з вами в старовинну хату, господинею якої є Фразеологія. Тому тема наша звучить так: «Фразеологія – це скарбниця народної мудрості». Здавна мудрими називали тих, хто вмів розгадати загадку, пояснити значення певних явищ. Тому Фразеологія допоможе нам дізнатися, наскільки ви є мудрими. Епіграфом до нашого уроку стали слова В.Сухомлинського: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ».

    Тому наше з вами завдання відчинити ці віконця хатини Фразеології.

Фразеологія – наука не проста,

Заглибся, то впіймаєш за хвоста,

І вражень наберешся в нашій хаті,

І світла в тебе стане голова.

    Діти, чого ви очікуєте від уроку?

    Чого нового хочете дізнатися?

     Яке завдання нашого уроку?

    Тож не будемо баритися, відчинемо віконця нашої української хати і дізнаємося, чим вона багата.

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.    Завдання з віконця.

 Прочитайте словосполучення, поясніть їх. Скажіть, чим відрізняються словосполучення 1-го і 2-го віконець.

           Білий папір                                                                 Біла ворона

           Надути щоки                                                              надути губи

           Товкти просо в ступі                                                 товкти воду в ступі

           Водити за руку                                                          водити за носа

           І день і вечір                                                              ні риба ні м’ясо

    Висновок: дійсно, слова 1-го віконця – це звичайні словосполучення, зміст яких відповідає значенню, а слова 2-го віконця – це усталені звороти, які сприймаються як одне ціле і означають єдине поняття.

  ІІІ. Робота над темою уроку.

 Сьогодні на уроці у нас працює «Довідкове бюро», звернімося до нього.

Довідкове бюро

   Виступ 1 учениці. Фразеологія – це розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти, тобто фразеологізми. Тому фразеологізми – це стійкі сполучення слів, значення яких можна пояснити одним або декількома словами. Оскільки фразеологізми – це нероздільні одиниці, то у реченні вони виступають одним членом.

     А звідки ж взялися фразеологізми у нашому мовленні?

   Виступ 2 учениці. «Джерела промінці».

-         З народних джерел ( з голови до п’ят, дати гарбуза);

-         Вислови античного походження (сізіфова праця, троянський кінь);

-         Біблійні вислови (Соломонова мудрість, манна небесна);

-         Прислів’я та приказки ( ліс рубають – тріски летять);

-         Крилаті вирази (реве та стогне Дніпр широкий);

-         Переносне вживання професійних виразів (на два фронти, підписати вирок).

 

2.Робота в парах з завданнями-соняшниками.

      Подивіться, яке сонечко заглянуло в наше віконечко, і від його тепла розцвіли соняшники біля нашої господи! Давайте попрацюємо парами і з’єднаємо ці квіти сонця.

    Завдання: підібрати до поданих фразеологізмів пояснення, по 2 записати у зошит.

   3. Робота з фразеологічним словником.

       У нашої господині в домі є фразеологічні словники.

       А про що можна дізнатися з фразеологічного словника?

       Завдання: випишіть по 2 фразеологізми і введіть їх у речення.

       Давайте запишемо декілька речень на дошці і виконаємо їх синтаксичний розбір.

   4. Робота в групах з різнорівневими завданнями.

       Для учнів 1-ої групи(високого і достатнього рівня) – завдання 1; 2-ої групи (достатнього і середнього рівня) – завдання 2.

   

Усно замініть виділені слова відповідними фразеологізмами, наведеними в довідці. Прочитайте записаний текст. Оцініть вчинки хлопця.

   Тимко ледарював. Цілими днями тинявся по дворах, шукав розваг, а зустрівши знайомих хлопців, багато говорив. У розповідях часто фігурував він сам. При цьому, як правило, був сміливим, дотепним і завжди виходив переможцем. Усім було ясно, що Тимко хизується, історії його прикрашені або й вигадані. Та хлопці, іронічно посміхаючись, до часу мовчали. Проте одного разу не витримали. Тільки закінчив Тимко розповідь, засипали його глумливими запитаннями, а потім по­чали відверто глузувати. Це зачепило хлопця. 3 того часу він став серйознішим і стриманим.

Довідка: виссані з пальця, бити байдики, брати на кпини, баляндраси точити, брати за живе, гострий на язик.

Прочитайте вірш Г.Бойка. Поясніть значення виділених висловів. Скажіть, чому не розумів внук діда. Випишіть фразеологізми. 

ВЕРЕМІЙ

Це дідусь хороший мій,

Звуть його так - Веремій.

Так він дивно розмовляє,

Що попробуй – зрозумій!

В цирку був я з дідусем –

Ми там бачили усе:

I жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді…

Я крутивсь, дідусь спитав:

- Ти прийшов ловити гав?
Аж піднявся я із лави:

Та які ж у цирку гави?

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Грались ми з Рябком кудлатим –

Посварилися із братом.

Брат мовчав і я мовчав,

А дідусь обох повчав:

- Так до бійки недалеко!
Що це ви розбили глека?..
Братик, плачучи, сказав:

- Глека я не розбивав!..
Ну й дідусь мій Веремій!
Що він каже, зрозумій.
Ми були біля криниці,

3 неї я хотів напиться.

Нахиляюсь, гнуся, гнусь –

До води ж не дотягнусь...

А дідусь мій: - Що? Попив?

Шилом патоки вхопив?

Знов мені не зрозуміло:

Тут - ні патоки, ні шила!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? 3розумій.

5. Хвилинка-веселинка.

    Гостей багато в нашій хаті, тож давайте повеселимося і відпочинемо. Нас чекає «Хвилинка-веселинка».

 Виступ учениці.

***

    Хлопчик, впіймавши муху, просить :

-         Мамо, зроби мені слона!

-         Але це ж неможливо,- відповіла мама.

-         А от тато каже, що ти завжди із мухи слона робиш.

***

     При розподілі на роботу випускник…:

-         Я мушу залишитися в столиці.

-         Чому це? – запитує декан.

-         Бо мені всі викладачі говорили: «З твоїми знаннями далеко  поїдеш».

На попередньому уроці ми повторювали з вами тему «Лексикологія» і говорили, що за значенням усі слова поділяються на синоніми, антоніми і омоніми.

Пригадайте, що таке синоніми? Антоніми? Омоніми?

   6. Робота у великих групах «Знайди відповідник».

Для першого ряду

     Завдання:згрупуйте фразеологізми в синонімічні ряди.

   Правити теревені, кури не клюють, і за холодну воду не братися, ні пари з вуст, точити баляси, лежні справляти, прикусити язика, видимо-невидимо.

Для другого ряду

     Завдання: згрупувати фразеологізми в антонімічні пари.

    Рукою подати, хоч око виколи, як кіт з собакою, семимильні кроки, черепаша хода, душа в душу, за тридев’ять земель, ні світ ні зоря.

    7. Фразеологізми на папері.

    Зверніть увагу, що у нашої господині в домі є паперові картини. Підберіть до них відповідні фразеологізми.

     Випереджальне домашнє завдання 1: зобразити фразеологізми на папері.

  (Всі учні усно працюють, відгадуючи за малюнком фразеологізм).

     Випереджальне домашнє завдання 2: скласти вірш, використовуючи фразеологізми.

  (Учні зачитують свої вірші).

  8. Старовинна грамота.

  У нашої господині Фразеології у хатині знайшлася старовинна грамота.

   Завдання: відгадайте, що написано в цій грамоті. Зібрати літери в слова вам допоможуть чарівні стрілочки.

-         То чому ви навчилися на уроці? Чи справдилися ваші очікування? Що таке фразеологізми? Якими членами виступають?

Тож давайте подякуємо господині Фразеології за її гостинність.

ІV. Оцінювання.

V. Домашнє завдання.

   Скласти розповідь-повідомлення на тему «Гостинність української хати» використовуючи фразеологізми (для першої групи).

  Скласти п’ять речень з фразеологізмами (для другої групи).