Козацькому роду нема переводу. Характеристика образу Павлуся

Тема. Козацькому роду нема переводу. Характеристика образу Павлуся

Мета: навчити учнів осмислювати ідейно-художній зміст повісті, розкрити образи козаків, їхні звичаї та традиції; розвивати навички характеризувати образи, зокрема образ Павлуся; виховувати на прикладі образів козаків лицарські чесноти, віру в перемогу добра й справедливості.

Обладнання: ілюстрації до твору, схема-сходинки «Шлях від дитинства до відважного козака», картки, заповіді козака.

 
Хід уроку

І. Організаційний момент.

   Психологічне налаштування класу.

      Заспіваю вам не пісню

   Про стару старовину,

   Розкажу я вам не казку,

   А бувальщину одну.

   Розкажу вам про минуле,

   Що вже мохом поросло,

   Що нащадками забуте,

   За водою попливло.

-         Діти, як ви думаєте, про яке минуле ми поведемо мову на уроці? (про козаків, Запорозьку Січ)

   Дійсно, сьогодні ми помандруємо у далеке минуле нашого краю, побачимо, як жили наші діди і прадіди – славні українські козаки. Тому тема нашого уроку звучить так: Козацькому роду нема переводу. Характеристика образу Павлуся. Відкрийте зошити і запишіть число і тему уроку.

-         Дивлячись на тему, поміркуйте і скажіть, які завдання стоять перед нами? Які ваші очікування?

   Отож, сьогодні на уроці ми спробуємо розібратися, що означає бути справжнім козаком, розвиватимемо навички характеристики героя, виховуватимемо віру в перемогу добра й справедливості.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

   Ви вже познайомилися зі змістом повісті. Тому давайте перевіримо, наскільки уважно ви його читали за допомогою «Літературного диктанту».

«Літературний диктант»

1. Вкажіть назву села, де проживає сім’я Судаків:

   А) Семигори;

   Б) Спасівка;

   В) Лисичанськ.

2. Під час набігу татар загинули представники родини Судаків:

    А) дід і мати;

   Б) дід і батько;

   В) мати й батько.

3.  Тікаючи від татар, що палили село і знищували її населення, Павлусь встиг захопити:
а) печеного хліба;
б) бубликів з медом;
в) смажених пиріжків.

4. Що відчував Павлусь перед боєм козаків з татарами?
а) Радість і піднесеність;
б) байдужість до всього;
в) страх.

5. Після закінчення бою дід Панас:
а) відшукував у татар здобич;
б) пильнував коней;
в) перев’язував поранених.

6. Після закінчення бою:
а) козаки пограбували татар;
б) татари поранили Павлуся;
в) у полон до козаків потрапив молодий Мустафа-ага.

7. Дізнавшись про втечу Павлуся в пошуках сестри Андрій Недоля сказав: «Як хлопець із цього вийде цілий», то з нього буде:

А) відомий гетьман;

Б) вправний козак;

В) славний кошовий.

8. Як повівся харциз з Павлусем:

А) продав Сулейману-ефенді;

Б) показав дорогу до козаків;

В) погодився допомогти знайти сестру.

9. Яке ім’я дав Павлусеві молодий Мустафа:

А) Сулейман;

Б) Гірей;

В) Гусейн.

10. Уникнути покарання за втечу від Мустафи-ефенді Павлусеві вдалося через те, що:

А) Мустафа-ефенді пробачив його, бо йому подобалося кмітливе хлоп’я;

Б) Павлусь знав місцезнаходження ханського сина;

В) за нього заступилися інші бранці-українці.

11. За повідомлення про ханського сина Павлусь у Девлет-Гірея попросив:

А) подарувати доброго коня та зброю;

Б) віддати половину свого майна;

В) звільнити Остапа Швидкого.

12. «Щоб по дорозі татари не чіпали», Павлусь попросив у Дівлет-Гірея:

А) приставити охорону;

Б) написати грамоти;

В) видати татарський одяг.

(Перевіряємо взаємоперевіркою)

У кого з вас усі відповіді правильні? Молодці, ви уважно читали текст.

Хто допустив одну помилку? Більше звертайте увагу на деталі під час читання тексту.

ІІІ. Формування вмінь та навичок.

   Історія нашої землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу, здатність знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Ми можемо втішатися та гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.  Як тут не згадати слова відомої української  пісні «Ой у лузі червона калина». Прослухаймо її.

(звучить пісня)

   Слухаючи слова пісні, які образи постали у вашій уяві? (образи козаків)

-         Діти, а що ви знаєте про життя козаків?

Давайте помандруємо у світ козацтва за допомогою бесіди.

1.     Бесіда з елементами розповіді.

-         Як називається острів, що заселяли козаки? (Хортиця)

-         А чи знаєте ви, що він собою уявляв?

   Цей острів з усіх боків омивала вода Дніпра. Крім того, сам острів був обгороджений гострим частоколом (парканом) з міцними брамами,оддалік викопаний глибокий рів з водою. Не диво, що будь-кому неможливо було дістатися на Січ. На цьому острові козаки збудували фортецю із загострених паль і стовбурів. На високій башті майоріла корогва – козацький стяг. Корогва у козаків вважалася найважливішою святинею, втрата цієї святині означала ганьбу і поразку.

-         Які атрибути відрізняють українців від інших національностей?

У вас на грудях майорять синьо-жовті стрічки, що є символами мужності та єдності нашого народу.

У центрі острова розташована церква святої Покрови, а навколо хати, у яких жили козаки.

-         Як називаються козацькі хати? (курені)

   Свої курені козаки ніколи не зачиняли: хто хоче, той заходь і їж, спочивай. Хто побуває – хрест серед хати поставить – значить були гості й дякували господареві.

-         А хто ж був головою війська Запорізького? (Кошовий отаман)

-         А чи знаєте ви, які головні клейноди були у козаків? (бунчук і булава)

-         А як можна було впізнати козака? (за зачіскою і одягом)

-         Яку зачіску носили козаки?

-         Чим вирізнявся одяг козаків?

   Вміли козаки відпочивати і розважатися, були гострі на язик і мудрі у рішеннях. Їх важко уявити без запального танцю.

-         Як називається цей танець? (гопак)

2.     Технологія «Гронування».

-         Якими ж були козаки насправді. Створімо гроно асоціацій. Які слова, поняття, риси характеру, дії, пов’язані у вас зі словом козаки?

Додатки до уроку