Тема. Тропи, їх різновиди

Тема. Тропи, їх різновиди

    Слова, вжиті в переносному значенні з метою створення образу, називаються тропами. Вони вживаються майже у всіх стилях мовлення. У художньому і публіцистичному стилях тропи виконують естетичну функцію. Ідеал публіцистичного мовлення – гармонійне поєднання логічного, психологічного, мовного, не має бути яскравої образності. У науковому стилі елементи образності використовуються при творенні термінів. У діловому стилі тропи відсутні. Найбагатший на тропи – розмовний стиль.

Різновиди тропів

    Порівняння – троп, побудований на зіставленні певного предмета з іншим з метою художнього опису цього предмета.

    Наприклад: Чорнії брови, карії очі темні, як нічка, ясні, як день.

    Метафора – троп, побудований на вживанні слів і словосполучень у непрямому значенні на основі подібності, схожості.

    Наприклад: ходить рідна мелодія; мріють крилами з туману лебеді рожеві.

    Метонімія – троп, в якому перенесення назви З одного предмета на інший відбувається на підставі суміжності: замість назви одного предмета дається назва іншого, який перебуває з ним у стосунках досить широко визначеної суміжності.

     Наприклад: Одного дня притихне вічний Рим; і слухає ту пісню Київ.

     Синекдоха – троп, який полягає у заміні множини одниною, у вживанні цілого замість частини або частини замість цілого.

     Наприклад: Громили ворога на перепутті дикому (вживається частина замість цілого, бо громили не одного ворога, а багато ворогів).

     Персоніфікація – наділення неживих предметів рисами, ознаками, властивостями людини.

     Наприклад: надійшов вечір і, закуривши, ліг.

     Епітет – троп, в якому предмет набуває образної характеристики; художнє означення.

     Наприклад: втомлених полів; дерев’яна душа (але не дерев’яна хата).

     Гіпербола – образний вислів, у якому перебільшується розмір, значення, сила, краса описуваного.

     Наприклад: вдарив революціонер – впав світ.

     Літота – образний вислів, у якому применшується розмір, значення, сила, краса описаного.

      Наприклад: Одна лиш мить летить від крику немовляти до скорбного кінця.

      Перифраз – це вислів, в основі якого лежить якась одна риса чи ознака предмета, а за нею ми пізнаємо весь предмет.

      Наприклад: місто каштанів (це Київ), місто жита і миру (це Житомир).

      Уособлення – оживлення предметів.

      Наприклад: І заплакала лілея гіркими сльозами.

     Антитеза – стилістичний прийом, у якому відбувається протиставлення певних явищ.

      Наприклад: Любов мене замучила до краю.

Практикум. Навчаймося аналізувати поетичні твори

   Завдання: зробити аналіз поезії (визначити тему, мету, знайти тропи або художні засоби).

Запахла осінь в’ялим тютюном

Та яблуками, та тонким туманом, -

І свіжі айстри над піском рум’яним

Зоріють за відчиненим вікном.

У травах коник, як зелений гном

На скрипку грає. І по що ж весна нам,

Коли ми тихі та дозрілі станем,

І вкриє мудрість голову сріблом.

Бери сакви і рідний дім покинь

І пий холодну мовчазну глибінь

На узліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти

І стопчуючи килим золотий

Забудь про вежі темної гордині.

Максим Рильський

Ліс співа то грізно, то шовково,

Як морська безсмертна глибина, -

Не одно ж там розцвітало слово,

Запалала пісня не одна.

Максим Рильський

Як мрію чистую з найкращих мрій,

Я заховаю в серці Україну,

І мрія та, як світище ясне,

Шляхом правдивим поведе мене.

Володимир Cамійленко

Уже достигли полуниці,

Росу вечірню трави п’ють.

І в ароматі медуниці

Хрущі шевченківські гудуть.

Нема співця, о ні, він з нами,

Його пісні, його любов!

Його це місяць над садами

У сяйві тихому зійшов.

Володимир Сосюра