Тексти з української мови

Текст №1 

    Завдання: прочитати текст, визначити його тему, основну думку. Дібрати заголовок. Вказати вступ та висновок, тезу роздуму, докази. Чи згодні ви з висновками автора? Чи достатня, на вашу думку, аргументація? Які аргументи ви могли б додати? Чи додержує автор стильових вимог?

    У нашій новій, незалежній Україні, де українська мова стала державною мовою, її з інтересом вивчають мільйони людей, прагнучи оволодіти її неосяжними смисловими і виражальними ресурсами. А ресурси ці справді неосяжні й багатогранні.

   Нині українська мова - одна з високорозвинених мов Європи і цілого світу. Неправда, коли недруги України твердять, що це, мовляв, мова побутова й переважно селянська, мова народних пісень, такого собі „дядьківського гумору”, та ще хіба що класичної поезії 19 віку (не можуть вони не „визнати” Шевченка і Франка). Неправда – тому, що українська мова в наші часи – це мова не тільки багатої художньої літератури, а й науки, політики і – дедалі ширше – техніки, куди її раніше вперто не допускали певні сили (адже вся технічна термінологія творилася й офіційно затверджувалася в центрі колишнього Союзу). А щодо всіляких вимислів про суцільну буцімто „селянськість” нашої мови, то придивіться, наприклад, як блискуче відтворено її виражальними засобами найскладніші образи й мотиви в перекладах таких архітворів світового письменства, як „Іліада” та „Одіссея” Гомера (перекладач Борис Тен), „Фауст” Гете (перекладач Микола Лукаш), „Євгеній Онєгін” Пушкіна (перекладач Максим Рильський). І мають рацію поети, коли за емоційність, барвистість, образність називають її калиновою й барвінковою – ліричний червень у ній справді зберігає тривке й поважне значення ще з часів високого, як пісня, „Слова про Ігорів похід”.

Л.Новиченко

  

 - З’ясувати лексичне значення слів: допускати – припускати, писемність – письменство – письменність –  письменництво, письмовий – писемний – писаний.

    - Дібрати синоніми до слів: неосяжний (безмежний, безкраїй, безкрайній, безконечний, неозорий, неоглядний); всілякий (всякий. Різний, найрізноманітніший); вигадка (вимисел, вигад); зберігати (хоронити, берегти); тривкий (міцний, тривалий, сталий); справді (дійсно, воістину); червень ( елемент, складник, інгредієнт).

    - За самостійно складеним планом написати стислий переказ, додавши свою кінцівку-висновок.

   

Текст №2

    Завдання: прочитати уривок. Визначити тему, основну думку. Який тип та стиль мовлення покладено в основу тексту? Відповідь обґрунтуйте.

Звенигород

    Уявімо, що коли б не було Звенигорода, коли б у ньому не виросли князі-державники Володимирко та його син Ярослав Осмомисл, якби, скажімо,  у 1144 році під час удільної війни утопили Володимира в болотах обабіч річки Білки, що оперізує Звенигород, то хто знає, як би в майбутньому склалася доля Галицької землі. Інша річ, що так само можна сказати  й про цілий ряд інших населених пунктів, назви яких так чи інакше пов’язані з долею України. Скажімо, хіба можна уявити нашу історію без Чигирина, Берестечка, Києва чи Львова? А тихої сучасної Теребовлі в Подільському краї хіба ці слова не стосуються? А ще є десь у Рівненській області село Харалуг, де кували харалужні мечі. Хіба воно нічого не значить?

    Ніхто не знає точно, коли був заснований Звенигород. Літописна згадка під роком 1086 аж ніяк не свідчить про початок його існування. Так само 1144 рік не означає час заснування Галича. Розкопки в центрі Львова засвідчили, що історія Львова теж глибша на кілька століть. Є враження. Що наші міста та весі, починаючи з першопрестольного Києва, існували протягом тисячоліть: ми ж бо, прецінь, вічні аборигени на цій багатостраждальній землі; ми ж бо нізвідки не прийшли і не впали з неба; нас сотворив Бог із цієї ж страдницької землі. І в цьому велика істина. І сила.

Р.Федорів

    Для довідок: абориген – корінний житель країни або місцевості; весь (заст.) – село; прецінь (діалект.) – тим часом, проте.

  

    Завдання:

-         З’ясувати лексичне значення слів: складати – становити.

-         Дібрати синоніми до слів: абориген (житель, мешканець, старожил); засновувати (закладати, будувати).

Текст №3

    Завдання: прочитати, визначити тему й основну думку тексту, з’ясувати стиль. Які типи мовлення поєднано в поданому тексті?

Кухня 21 століття

    Техніка розвивається вельми швидко й дедалі більше входить у наш побут. Незабаром на кухні комп’ютер буде таким же звичним предметом, як, скажімо, холодильник, електроплита чи різні малі механізми – міксер, млинок для кави, електром’ясорубка.

    У 21 столітті на кухні справді порядкуватиме комп’ютер. Наприклад, ви прокинулися вранці, а він уже показує, що можна приготувати на сніданок, обід або вечерю з тих продуктів, що є в хаті. Він же підкаже, які ще потрібні продукти, зможе сам надіслати замовлення до магазину. Ви кладете їх у відповідні місця, а далі комп’ютер усе контролює і спитає, на який час усе приготувати. Машини митимуть посуд, пратимуть білизну, прибиратимуть сміття...

    Фантастика? Ну чому ж. Комп’ютерні кухні вже є у вельми багатих людей. Незабаром вони будуть і у просто багатих людей. Інші ж матимуть таке чудо, мабуть, не скоро. Але не сумуймо. Адже комп’ютер не така вже й бездоганна річ. Скажімо, з якихось причин вимкнули електроенергію. Ті, хто звик на кухні цілковито покладатися на комп’ютер, шукатимуть маму, бабусю, щоб розпитати, як же його зварити звичайнісінький суп чи спекти пиріжечок. То ж шануймо й далі цегляну піч. Вивчаймо давні рецепти приготування традиційних українських страв. Хай не губляться вони у вирі століть, живуть і передаються від покоління до покоління.

З календаря

    Завдання:

-         Які рецепти приготування традиційних українських страв вам відомі? Відповідь сформулювати у вигляді зв’язного висловлювання.

-         Пояснити лексичне значення слів, увести їх у речення: наступальний – наступний; наступний – подальший; вимикати – виключати.

-         За самостійно складеним планом написати стислий переказ.

Текст № 4

    Завдання: прочитати тексти, додержуючи відповідної інтонації речень з однорідними членами та з узагальнюючими словами. Визначити тему й мету кожного тексту, його тип і стиль.

      1. Україна – це наша земля, наш рідний край, наша країна зі славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми, з чарівною піснею, що дивує весь світ, з мальовничою природою.

       Вона в усьому, що нас оточує: в місяці, зорі, стежці, якою ви йдете до школи, у кожному камінчику, деревці. Усе це рідне й близьке кожному з нас. І червона калина, що росте на подвір’ї біля вашої оселі, і рушничок, вишитий невтомними бабусиними руками.

       Україна – це й зелена трава у дворі вашого будинку, на якій можна бігати, сидіти, лежати й дивитися в небо, спостерігати, як у ньому пливуть білесенькі хмаринки. І в полі, і в лузі, і в лісі – вам скрізь хороше, бо ви вдома, на своїй землі. Навкруги земля ваших батьків, ваших предків.

В.Цимбалюк, В.Жайворонок

       2.Гомонить Україна...Вихлюпує болі на мітингах, пікетує чужі атомні монстри, що п’ють воду з наших річок і джерел, а після Чорнобильської катастрофи – й кров, обертаючи її з червоної на білу. Гомонить вона, виснажуючись щоденними клопотами про те найелементарніше, без чого існування просто неможливе, - ніби занурилася в морок середньовіччя, тим часом зовсім поряд звабливо сяють вогні цивілізації.                                      Гомонить Україна, прагне не тільки хліба насущного для дітей своїх, а й незалежності, можливості самій розбудувати свій Храм, свій Дім і своє Майбуття, утверджувати Віру, Надію і Любов. А для цього дуже важливо нині здобути істину про себе, повернути власну історію, почасти узурповану, брутально розтоптану й упосліджену, віджити отой козацький дух, яким славилися наші предки. Щоб піти далі у піднесенні духовності й держави, щоб врешті з гідністю явити світові і славну історію, й безбідну вільну новочасність, і культурний та духовний розвій нації.

З журналу

Для довідок: узурпувати – незаконно захоплювати владу в країні; привласнювати чиїсь досягнення, чужі права на що-небудь.

Завдання:

1.     Дібрати синоніми до слів: славний (славетний, славнозвісний, знаменитий, прославлений); дбати (клопотатися, турбуватися, піклуватися); дивитися (глядіти, вдивлятися, зорити, пильнувати); говорити (балакати, казати, розмовляти, гомоніти, шептати, базікати, варнякати, плести, цокотати, воркотати, цвенькати, гуторити); іти (крокувати, ступати, чимчикувати, шкандибати, плестися, тюпати, чвалати, теліпатися, чалапати).

2.     Дібрати заголовки до текстів.

3.     Побудувати власні висловлювання на зразок поданих текстів.

Мова – засіб комунікації.

Поки живе мова – живе нація.

Вона вся з гомону, з блиску, з першого щебету, з потаємного шепоту…

Текст №5

    Завдання: прочитати, визначити тему й основну думку тексту. З’ясувати стиль, обґрунтувавши свою думку. У міркуванні додержуйтесь такої послідовності: у якій мовленнєвій ситуації може звучати поданий текст; яка мета мовлення (обмінятися враженнями, дати інформацію, пояснити якесь явище чи поняття, створити образ, спонукати слухача до дії); яке саме це висловлювання (офіційне чи неофіційне, емоційне чи безстороннє, конкретне чи узагальнене); які мовні засоби використано в тексті.

Першоджерела нашої духовності

    Писемній спадщині українського народу більш як 1000 літ. Наші пращури за цей час створили праці, які століттями були й тепер є невичерпним джерелом духовних настанов прийдешнім поколінням, вчать добра. Збуджують інтерес до освіти, науки, культури.

    Справжньою перлиною давньоруської морально-настановчої літератури є „Повчання” дітям Володимира Мономаха. Син Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Костянтина Мономаха (звідси і його прізвисько) великий князь Київський Володимир Мономах залишив безсмертний твір своїм нащадкам. Просто й глибоко гуманно звучать його настанови щодо доброчинного життя. „Усього паче, - писав наш далекий предок, - убогих не забувайте, але наскільки є змога... годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину”. Князівська „грамотка”, як він сам назвав своє „Повчання”, закликала до високих чеснот у відносинах між людьми: „Старих шануй, як отця, а молодих, як братів”, „Бережися і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло”, „Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо”, „І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте”, „Жону свою любіть”.

    З власного життя, досвіду Мономах описав уроки працелюбства, воїнської відваги і державної мудрості. Його „Повчання” лягло в основу багатьох моральних кодексів. Не цураймося ж і ми черпати з тої духовної скарбниці моральні чесноти „на добро, на злагоду”.

З календаря

    Для довідок: гуманний – людяний у своїх діях і ставленні до інших людей, перейнятий турботою про людину; чеснота – позитивна моральна риса в характері людини, доброчесність.

    Завдання: дібрати синоніми до слів сміливість, працелюбність.

Текст №6

    Завдання: прочитати, визначити тему тексту, його основну думку, з’ясувати стиль. Який тип мовлення покладено в основу тексту? Що вам відомо про побудову роздуму?

Як ми говоримо

   

    Мабуть, немає людини, якій би було байдуже, чи слухають її в товаристві, чи ні. А досягти загальної уваги вміють не всі. Запам’ятай: тебе слухатимуть, якщо ти маєш сказати щось цікаве. До того ж , треба вміти висловити свою інформацію.

    Прислухайся до людей, які ведуть між собою бесіду, і зрозумієш: мова, манера говорити кожного – дзеркало його культури.

    Хіба ж приємні, наприклад, крикуни? Від них швидко втомлюєшся і перестаєш сприймати зміст того, що вони кажуть. Як і від тих, хто сипле словами, мов горохом, ковтаючи закінчення слів, склади. А який непривабливий вигляд має той, хто, перебиваючи свого співрозмовника, прагне захопити лідерство в обговоренні того чи іншого питання.

    Є люди, дотепні за своєю природою: скаже слово – всі сміються. З ними весело, слухати їх – саме задоволення.

    Уміння слухати – цінна людська риса. Це, певне, кожен знає по собі. Про того, хто вміє слухати, кажуть: доброзичливий, тактовний. В умінні слухати великою мірою виявляється внутрішня культура людини.

З журналу

Завдання:

1.     За самостійно складеним планом написати стислий переказ, додавши власні початок та кінцівку-висновок.

2.     Скласти зв’язну розповідь за поданим планом, використовуючи речення з однорідними членами. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок.

План

1.     Хто перший має вітатися?

2.     Хто перший подає руку під час знайомства?

3.     З ким у спілкуванні заведено послуговуватися пошаною множиною?

4.     Що виражає і передає займенник ти?

5.     Будьмо взаємно люб’язні.