План аналізу поетичної строфи

План аналізу поетичної строфи

1.     Ритм (правильне розміщення наголошених і ненаголошених складів).

2.     Рима (точна, неточна, повна відсутність співзвуччя).

3.     Кількість складів у рядках.

4.     Образність (декларативність).

5.     Лексика (чи відповідає змісту).

6.     Змістова та ідейна єдність рядків, образів.

7.     Милозвучність.

8.     Пунктуація.

Орієнтовний аналіз поетичної строфи

       Візьмімо для прикладу строфу з вірша поета-початківця:

                                  Струмочки скапують з горбочків в річку,

                                  І сніг під сонцем щохвилини тане,

                                  Школярі радіють красі весни,

                                  Розхристався вітрисько неслухняний.

       Насамперед зауважуємо відсутність перехресної рими в першому та третьому рядках, а також різну кількість складів.

       Натомість схвалюємо досить точне і своєрідне співзвуччя закінчень другого та четвертого рядків, а також однакову кількість складів у них. Наголошуємо: якщо це класичний вірш, то римування рядків у строфах, а також однакова кількість складів у рядках, які римуються, є умовою обов’язковою.

       Тепер визначаємо ритмічність строфи.

        Перші рядки:

Стру-моч / ки   ска /пу-ють/   з   гор-боч /ків  в  річ /ку,

І сніг / під  сон / цем   що / хви-ли / ни  та / не.

      У цих рядках використана двоскладова стопа з наголосом на другому складі. Як вона називається?

      Пропонуємо знайти пірихій.

Пірихій – стопа з двох ненаголошених складів, наголос у яких ставиться умовно.

      Звертаємо увагу на третій рядок: він не відповідає силабо-тонічній системі віршування. Перебудуємо рядок:”Ра-ді/ють  шко/ля-рі/  кра-сі/  вес-ни”.Тут двоскладова стопа з наголосом на другому складі.

Завдання:четвертий рядок дослідіть самостійно.

      Лексичне значення слова скапують у першому рядку не відповідає змісту.

Струмочки „скапувати” не можуть. Вони можуть жебоніти, бігти, дзюрчати.

      Відчувається недостатній змістовий зв’язок останнього речення з трьома попередніми. Четвертий рядок „Розхристався вітрисько неслухняний” доцільно було б наблизити до перших двох, що описують явища природи, а наступну строфу розпочати рядком про школярів і розвинути думку.

           Зауважимо, що у перших трьох рядках немає художніх образів. А ось у четвертому гарний образ, який твориться за допомогою метафори розхристався вітрисько та епітета вітрисько неслухняний (інверсія).

           У першому рядку порушена милозвучність – збігаються однакові приголосні (з горбочків в річку), що в поезії неприпустимо.

Струмочки „скапувати” не можуть. Вони можуть жебоніти, бігти, дзюрчати .