Акровірш

Акровірш (акростих)

   Акровірш (акростих) – це вірш, написаний так, що початкові букви рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово або словосполучення – відгадку.

Микола Романченко

Що таке акростих?

-         Ти, Максимку, щось притих?

-         Я читаю акростих!

-         Що ж воно таке за штука?-

Запитав дідусь онука.

-         Перші літери рядків

Зверху вниз я разом звів,

Ось і вийшло слово з них,

Це, дідусю – акростих.

Володимир Лучук

Чим хата багата

Хата мною багата.

Людям брат  я і друг.

І коли вже я в хаті –

Буде й пісня навкруг!

Оксана Сенатович

Акровірш

Бігли дітиповз ялинку

І побачили хатинку.

Лісова пустунка там

Оселилась – і діткам

Чемно лапку подавала,

Кіш грибів подаруала,

А тоді себе позвала

Леонід Глібів

Хто розмовляє?

«Ой я бідна удовиця,-

Стала хникать жалібниця,-

Он калина,- їй не так!

Кажуть пісні їй складають,

А про мене забувають,

І ніхто ніде ніяк!..»

«Стій лиш слава не брехуха,-

Обізвалась джеркотуха,-

Розбиває що і як!

От і славі догодила,

Кашку діточкам варила,

А тобі не вдасться так.»

Рак літеральний

   Рак літеральний – це вірш, літери якого прочитані і зліва направо, й справа наліво, виражають той же текст.

Анна во дар бо ім’я мі обрадованна,

Анна дар і мні сін міра данна,

Анна мі мати і та мі манна,

Анна пита мя я мати панна.